Володимир КІЩУК

В новинах
На фото
На відео
Присвята
В пам’яті


Володимир КіщукВолодимир Юрійович Кіщук
22 лютого 1956 — † 18 лютого 2014

активіст Євромайдану, поет, власник будівельного магазину.

БІОГРАФІЯ

Володимир Юрійович з родини репресованих. Його маму Марію Мусіївну і тата Юрія Васильовича доля звела в Челябінській колонії, де вони відсиділи 10 років за зв’язки з УПА. Побралися, потім родичі покликали їх у Запорізьку область, там народився Володимир. Але скоро молода родина повернулася на батьківщину матері, у Вишгородський район. Купили чверть хатини в Димері. Жили дуже бідно, навіть їжі не вистачало, і Володимира на якийсь час віддали до дитячого будинку. Він часто казав, що в нього все є тому, що колись не було нічого. Прокидався і починав працювати ще до сходу сонця. Йому постійно не вистачало часу, завжди поспішав.Володимир Кіщук був талановитою людиною. Побудував дiм, мав невеликий бізнес. На дозвіллі любив віршувати.

Вірив в Україну без корупції, з нормальним законодавством, справедливими податками. Мріяв, щоб держава вступила у Євросоюз. Вважав, що це найкраще майбутнє для його трьох дітей (наймолодшій донечці- 11 років) та двох онуків.

МАЙДАН

На Майдан чоловік навідувався щотижня. Завжди брав зі собою пакунки: возив протестувальникам їжу та ліки. Та ніколи не брав зброї. Навіть каски чи щита. Адже він не хотів воювати – він тiльки хотів допомагати будувати нову країну. Він лише прагнув гідного життя для своїх дітей та онуків. Він дзвонив з Майдану. Такий дуже щасливий був. Каже, я – на Майдані, відстоюю наші права” – розповіла середня донька. А от наймолодшу донечку чоловік часто брав на Майдан, розповідав про революцію.

Зранку, 18 лютого, Володимир Кіщук сказав, що не може більше сидіти вдома, коли вирішується доля держави. Завів машину і поїхав до Києва. Біля метро «Героїв Дніпра» залишив авто та помчав у центр міста на метро. Там зустрівся з двоюрідною сестрою Ганною, яка приїхала із західної України підтримати Майдан. Він не збирався йти на передову. Але таки втрапив на Інститутську, де тривало протистояння…

ЗАГИБЕЛЬ

Через декілька годин зателефонував старшій доньці, аби розповісти, що коїться на Майдані, як його поливають кров’ю невинних. “Хлопцеві відірвало руку”, – так болiсно сказав у телефонну слухавку. I все. Зв’язок обірвався. Він кинувся допомагати, – плаче й плаче дружина. – У ту мить його i спіткала смерть”. Снайпер вистрелив Володирові в голову, на якій навіть шолома чи каски не було…

ПОХОРОН

Поховали Володимира як героя у рідному селі. На похорон люди приходять, як на Майдан. Біля фото померлого – вірш про “Беркут”. Траурні та жовто-блакитні стрічки й українські прапори. Замість тихого “Вічная пам’ять” люди на все місто кричать, а їм перехожі відповідають: “Слава Україні!” – “Героям слава!”.

РЕКВІЗИТИ ДЛЯ ДОПОМОГИ:
ПРИВАТБАНК
Кіщук Наталія Володимирівна
5168 7423 2204 8749 (Валюта картки — гривні)
5168 7423 3086 4574 (Валюта картки — долари США)