Василь АКСЕНИН

 

В новинах
На фото
На відео
Присвята
В пам’яті
Розслідування

ВАСИЛЬ СТЕПАНОВИЧ АКСЕНИН
(4 лютого 1962 — 12 березня 2014)
учасник Революції Гідності, Герой Небесної сотні, ГЕРОЙ УКРАЇНИ.

ЖИТТЄПИС

Василь Аксенин народився в с. Летячому Тернопільської області. Мешкав у місті Чернівці, де за своє життя працював і різноробочим, і інженером на чернівецькому заводі «Вимірювач», і приватним підприємцем. Він не належав до жодної політичної партії.

Як розповіли рідні Героя, за життя Василь Степанович був дуже доброю людиною і у нього було найбільш мирне у світі захоплення — він обожнював птахів. Коли йому на вулиці десь знаходилась поранена пташка, він не міг пройти повз, не підібравши її, аби потім полікувати та виходити. Тому часто так траплялось, що його птахи жили у нього вдома. Про таке захоплення та добре серце Василя знали всі навколишні сусіди, тому знедолених пташок приносили в дім Аксениних з повною впевненістю, що там їм обов’язково допоможуть одужати.

РЕВОЛЮЦІЯ ГІДНОСТІ

Не був байдужим Василь Степанович і до життя рідної країни. Тому, коли взимку розпочалась Революція Гідності в Києві, він не міг залишатись осторонь. Він був активним прихильником Євромайдану, періодично приїздив в Київ, щоб підтримати протест та разом з іншими людьми засвідчити свою громадянську позицію щодо того, яким шляхом має рухатись країна.

Він був двічі у Києві, – розповіла дружина Тетяна. – Вдруге поїхав, коли почув, що починаються ті події… Коли від’їжджав, сказав: “Я з прапорами стояти не буду, я їду туди, де люди потрібні”.

Василь Аксенин вирушив з Чернівців до Києва 19 лютого, коли побачив, що коїться на Майдані після загострення протистоянь. Просити його залишитись вдома було б марною справою в той момент. Він був рішуче налаштований, що мусить бути там, де зараз важко, де може знадобитись його допомога. Він знав, що там зараз гаряче і небезпечно. Але, не зважаючи на це, вже наступного ранку 20 лютого він був в Києві на барикадах поряд з іншими героями Майдану.

О сьомій годині ранку 20 лютого Василь Степанович зателефонував дружині та повідомив, що йде в наступ. Згодом протестувальники почали відтісняти силовиків із пагорба біля «Жовтневого палацу». Відважний чернівчанин був одним із тих, хто без зброї пішли на штурм цієї висоти та потрапили під жорстокий обстріл в той страшний день на вулиці Інститутській. На голові у нього була залізна каска, а тіло прикривав бронежилет. Але ця «броня» не змогла захистити Героя від пострілу снайпера. Розпечена куля знайшла вузьке місце на тілі, що не було прикрите захистом.

Люди поряд підхопили пораненого за бронежилет та під кулями потягли назад, потім поклали на щит та понесли. Того важкого дня побратими змогли врятувати Аксенина із пекла, на яке перетворив вулицю Інститутську режим Януковича. Швидкою чоловіка доправили до однієї з лікарень Києва.

Після багатьох дзвінків дружини, на які не було відповіді, взяла слухавку невідома жінка і сказала: «Ваш чоловік важко поранений, зараз на операційному столі у лікарні №18»…

Наприкінці лютого пораненого чернівчанина прийняли на лікування в клініку польського міста Жешова. Він переніс кількагодинну складну операцію. Тривалий час рана не хотіла загоюватись. Але польські спеціалісти не переставали боротись за життя Героя.

Тоді журналістам вдалося поговорити з Героєм:

“Мав суперброню – 10-кілограмовий бронежилет і каску залізну. Досі не розумію, як мене поранили, – важко говорить Василь Степанович. – На Інститутській погнався за “беркутятами”. На мить почув, як обпекло щось, не можу рухатися. Снайпер поцілив просто в бік, в ту промежину, де не було захисту. Куля пройшла через живіт. Рана була розміром із кулак. За секунду піді мною стала калюжа крові. Хлопці під кулями тягнули мене за бронік до лікарні. Потім поклали на щит. Лікар казав, що коли добралися до рани, то з неї сипалася земля і попіл. Може, тому так довго не заживає. Лікарі радять пробути тут ще три місяці, щоб зажило. Потім виготовлять титановий суглоб і таз. Після імплантації він гоїтиметься ще стільки ж часу. Тоді пробуватиму ходити.”

Здавалось би, все має піти на лад і зусилля медиків та молитви рідних рано чи пізно все ж піднімуть чоловіка на ноги. Та безжалісна доля розпорядилась інакше. Від виснаження важкими травмами та перенесеними складними операціями, його серце перестало битись 12 березня 2014 року..

ПРОЩАННЯ

15 березня у Чернівцях тисячі людей прийшли попрощалися із загиблим Героєм Небесної сотні Василем Аксениним. Сім’я захотіла, щоби спочатку Героя відвезли додому і він ніч був там, щоби з ним могли попрощатися родичі і друзі.

У суботу о 09.00 розпочалася громадскька панахида в приміщенні обласної філармонії. Василя Аксенина заносили під супровід пісні «Пливе кача по Тисині». Бійці Самооборони зустрічали труну з тілом Героя на колінах.

Панахида тривала до 11.00. потім труну з тілом віднесли на Центральну площутдо пам’ятника Шевченка, де греко-католицькі священики відспівали Героя.

Після чого траурна хода у супроводі автівок активістів Автомайдану рушила вулицями Головною та Героїв Майдану (колишньою Червоноармійською). Народного Героя несли на руках. Поховали Василя Аксенина на Алеї слави Центрального міського кладовища.

ВШАНУВАННЯ

• 15 березня 2014 року у Чернівцях оголошено Днем жалоби за загиблим Героєм Небесної сотні, учасником Євромайдану Аксениним Василем Степановичем.

• 17 березня 2014 у Чернівецькій Ратуші відбулося засідання топонімічної комісії міської ради, де обговорювалось питання про перейменування однієї з вулиць Чернівців на честь Героя Майдану Василя Аксенина. За підсумками обговорення члени комісії одноголосно вирішили рекомендувати депутатам міської ради на черговій сесії прийняти рішення щодо перейменування вулиці Фрунзе Михайла на вулицю Аксенина Василя.

• Рішенням міської ради від 27 березня 2014 за відстоювання прав і свобод громадян України на Євромайдані звання «Почесний громадянин міста Чернівців» було посмертно присвоєно Аксенину Василю Степановичу.

• Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 листопада 2014, посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності.

• В Чернівецькому обласному центрі еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді був відкритий контактний зоомайданчик пам’яті Василя Аксенина.

• 04 липня 2015 року патріарх УПЦ КП Філарет нагородив Героя почесною медаллю “За жертовність і любов до України” (посмертно).

• 07 квітня 2016 відкрито пам’ятний знак на честь Героя Небесної сотні Василя Аксенина на фасаді музею воєнної історії в Чернівцях.

• 08 травня 2016 року, під час Служби Божої в соборі Святого Юра у Львові, подвиг Героя було відзначено Грамотою Верховного архієпископа Києво-Галицького Святослава (посмертно).

• 25 жовтня 2019 року стартував Обласний збір юних зоологів-тваринників, аграрників, садівників, квітникарів-дизайнерів імені Василя Аксенина – 2019.