Роман ТОЧИН


В новинах
На фото
На відео
Присвята
В пам’яті


Роман Точин
ТОЧИН РОМАН ПЕТРОВИЧ

6 серпня 1970 – 20 лютого 2014

Роман від перших днів був на Майдані. Приїхав 1 грудня, після побиття студентів силовиками. Лише одного разу приїжджав додому, коли захворів. 5 днів пролікувався – і повернувся на барикади. Ті, хто близько його знали, кажуть, що він був великим патріотом і революціонером, справжнім авторитетом для своїх бойових побратимів.

Родом Герой з м. Ходорів, Жидачівського району, Львівської області.
Вдома Роман був підприємцем, займався будівельними євроремонтами. З дружиною виховували двоє дівчаток, одна – дев’ятикласниця, інша – студентка. Побудував хату, але закінчити її не встиг.

Герой був сиротою: батько у ранньому віці помер, мати Леся, медсестра, виховувала їх з братом сама. А тепер мама втратила люблячого сина, який доглядав за нею, а його доньки теж залишились без батька.

Сотня Романа Точина охороняла першу, Львівську барикаду на Інститутській вулиці.
Там він і загинув. 20 лютого куля снайпера влучила йому в голову, коли він намагався врятувати поранених побратимів…

21 лютого 2014 друзі востаннє принесли його до барикади – попрощатися, а 23 лютого у місті Ходорові провести Романа в останню путь прийшли тисячі людей.

Тужливою піснею „Плине кача по Тисині”, що стала поховальним гімном майданівців, розпочалося прощання із загиблим Героєм за участі двох десятків представників духовенства. Згодом багатотисячне колона вирушила містом до місцевого храму св. Косми і Дам’яна, містом линуло хвилююче „Герой!”, „Герої не вмирають!”.

Завершилася церемонія прощання із Героєм Майдану сальвою у виконанні побратимів, учасників історико-пошукового товариства „Пам’ять” та Державним Гімном України.

Ходорівської міська рада ухвалила рішення щодо ініціювання присвоєння імені цього Героя Майдану Ходорівській школі №3, де навчався Роман та назвати його іменем одну із вулиць міста.

РЕКВІЗИТИ ДЛЯ ДОПОМОГИ:
Картковий рахунок Приватбанку
5168 7572 3750 4982
Точин Лілія Любомирівна (дружина)