Олександр ЩЕРБАНЮК


В новинах
На фото
На відео
Присвята
В пам’яті



ЩЕРБАНЮК ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ

2 січня 1968 — 20 лютого 2014
український підприємець, активний учасник Євромайдану.

У Чернівцях Олександр Щербанюк працював приватним підприємцем, займався будівництвом, переважно виконував плиточні роботи (Будівельна компанія «Зодчий»). Він мріяв відкрити у рідних Чернівцях книжковий магазин християнської літератури. В нього залишилась дружина, хвора мама і двоє дітей — син Данило, який навчається у 9-класі та 22-річна донька Ольга.

Олександр вважав, що кожний чоловік має захищати свою родину. Саме тому далекого 2004-го знайшов однодумців у «Батьківщині» й намагався захищатися від несправедливості, від корупції, від зазіхань. Це були барикади духу проти щоденного і для багатьох уже звичного зла й неправди. У партії «Батьківщина» з 2004 року, учасник всіх виборчих перегонів, керівник партійної первинки.

Він був на Майдані не випадково, поїхав туди не на екскурсію. Олександр уже двічі був на майдані, активно допомагав однопартійцям із організовувати протести у Чернівцях, та коли постала потреба захистити від зла фізично, то знову вирішив їхати до столиці.

Після вівторкових (18 лютого) подій на майдані, Саша подзвонив з роботи, сказав, що йде додому і їде на Майдан. Звичайно, як мама і дружина я не хотіла, щоб він їхав, просила відкласти небезпечну мандрівку, – розповіла дружина героя Наталя Іванівна. – Але він сказав, що прийняв рішення і совість не дозволить жити, якщо не поїде зараз.

«Щоби мої слова не розходилися з ділом. А я кажу, що справжній мужчина повинен бути там, де потрібні зараз люди, на передовій», – заявив Олександр Щербанюк. Сашина дочка Оля також у партії. І теж хотіла їхати на Майдан – батько заборонив. Поїхав сам, взявши з собою щит, каску і книжки Нового завіту, які хотів дарувати бійцям Майдану…

Я його благословила, і тоді ж, у вівторок, він поїхав. А у четвер, 20 лютого, вранці ще розмовляла з ним, –продовжує дружина загиблого. – Він, захеканий, взяв слухавку, сказав: «Кицюню, ми взяли Інститутську, я зараз не можу говорити». А коли набрала його буквально за кілька хвилин, мені сказали, що Саші вже немає…

20 лютого 2014 року Олександра вбили двома кулями неподалік від Стели. Спочатку снайпер поцілив Олександру в живіт, а коли від несподіваного болю він відкинув щит – вистрелив прямо в серце.

У суботу, 22 лютого, із покійним прощалися у Центральному палаці культури на Театральній площі м. Чернівці, а у неділю – на Центральній площі. Після цього труну на руках несли через усе місто до Центрального кладовища. Усю дорогу перед нею кидали квіти, а учасники траурної процесії вигукували «Герої не вмирають», «Слава», «Вулиця героїв». Тисячі людей прийшли попрощатися з Героєм…

Поховали Олександра у вишиванці. До труни поклали каску, протигаз та ярмулку – Олександр був членом єврейської месіанської общини. Останнім місцем спочинку буковинця із Небесної сотні стала алея Слави на центральному кладовищі Чернівців. Перед погребінням на честь героя прозвучав салют – міліціонери стріляли з автоматів Калашникова, а представники Правого сектору – з пістолетів. Наостанок духовий міліцейський оркестр заграв похідний марш…

6 березня 2014 р. на сесії Чернівецької міськради Олександру Щербанюку присвоїли звання Почесного громадянина Чернівців посмертно. Крім того, за згодою його рідних, вулицю Чапаєва у Чернівцях було перейменовано на вулицю Олександра Щербанюка.

РЕКВІЗИТИ ДЛЯ ДОПОМОГИ:

Одержувач: Щербатюк Наталія Іванівна(дружина)
Рахунок одержувача: №2625424850
Банк отримувача: АТ«Райффайзен Банк Аваль»
Код банку (МФО): 356464
Призначення платежу: Поповнення КР № 0928436800