Михайло ЖИЗНЕВСЬКИЙ

В новинах
На фото
На відео
Присвята
В пам’яті


Михайло ЖизневськийМИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ ЖИЗНЕВСЬКИЙ
26 січня 1988 – 22 січня 2014
білоруський активіст Революції Гідності, член Самооборони Майдану; входив до організації УНА-УНСО, Герой Небесної Сотні

БІОГРАФІЯ

Михайло Михайлович Жизневський (біл. Міхаіл Міхайлавіч Жызьнеўскі)народився у білоруському місті Гомелі. Ріс у селищі Стяг Праці у Гомельському районі. Навчався в гомельській школі №15 у військовому класі. Після десятого класу пішов до училища вчитися на газозварника. Виготовляв середньовічні лати в лицарському клубі, займався карате та ходив до православної церкви. Планував відслужити в армії, а потім піти в Жировицький монастир.

11 вересня 2005 в сімнадцятирічному віці емігрував до України разом з керівником лицарського клубу. В Україні його не знали під справжнім ім’ям, він представлявся Олексієм або Локі — на честь бога скандинавської міфології. Протягом тривалого часу не спілкувався з родиною в Білорусі, проте в останній рік життя відновив контакти з батьками, зустрівся з ними в Києві та планував приїхати додому навесні 2014.

Захоплювався історією, міфологією, лицарським рухом, військовою справою, займався страйкболом. Був у душі бійцем, але не застосовував силу без потреби, мав загострене почуття справедливості. Його характеризували як «особистість сміливу і яскраву». Вважав, що в Україні йому легше жити та працювати, ніж у Білорусі.

В Україні жив спочатку в Донецьку та Кривому Розі, потім у Києві, в останні роки життя винаймав житло у Білій Церкві. Працював зварником, монтажником вікон. Був позаштатним кореспондентом газети «Соборна Київщина», любив журналістику. Був аполітичним, але співпрацював з націоналістичною організацією УНА-УНСО.

РЕВОЛЮЦІЯ

У Євромайдані брав участь із перших днів на заклик організації УНА-УНСО. Входив до Самооборони Майдану, брав участь в охороні об’єктів Майдану, чергував у наметах, допомагав у роботі УНА-УНСО. Вважався одним з найактивніших членів організації на Євромайдані. Протягом останніх двох тижнів життя збирав інформацію для газети «Соборна Київщина».

Випусковий редактор газети Олександра Шашуліна повідомила, що Михайло виїхав з Білої Церкви до Києва на Майдан за завданням редакції як позаштатний кореспондент: «Він був, щоб зібрати більше інформації – сам зголосився, сказав, що поїде. Просто він не хотів в Україні другий Білорусі. Хотів висвітлювати події об’єктивно – і таким чином проявив свою громадянську позицію.»

Мама Михайла, Ніна Жизнеська: «Я його добре розумію. Він людський біль сприймав як свій і пропускав через власне серце . Всі хотів, щоб на Землі був мир і спокій. Чому Мишко там опинився? Щоб люди жили і не вважали цих жебрацьких грошей. Він загинув за людей. Він хотів добра… а не вийшло, сам загинув…»

ЗАГИБЕЛЬ

Загинув Михайло 22 січня 2014 року близько 9-ї години ранку від пострілу мисливською кулею в серце біля стадіону «Динамо» на Грушевського. Він був без зброї, коли його застрелили. У нього не було нічого, що могло б створювати загрозу. Єдине, що у нього на голові була каска і він ховався за щитом, щоб у нього не потрапила граната. А потрапила куля…

ПРОЩАННЯ

Панахида за загиблим відбулася у Михайлівському золотоверхому соборі в Києві 26 січня, в День народження Михайла, коли йому мало б виповнитися 26 років. На панахиду прийшло близько 10 тисяч людей, серед яких сестра та дівчина загиблого, а також опозиційні політики та громадські діячі. Собор не зміг умістити всіх охочих, тож люди заповнили всю площу перед ним. Після панахиди тіло Михайла пронесли під крики «Герой!» та «Живе Білорусь!» вулицями Володимирською, Богдана Хмельницького та Хрещатиком повз Майдан Незалежності до барикад на вулиці Грушевського.

Тіло загиблого поховали увечері 28 січня на цвинтарі біля селища Стяг Праці у Гомельському районі Білорусі. На похоронах були присутні близько 50 осіб — батько, мати і сестра Жизневського, представники громадських організацій та політичних партій, а також журналісти. Похоронне богослужіння відправив священик Білоруської автокефальної православної церкви Леонід Акалович. Перед похованням тіло накрили прапором УНА-УНСО, а труну — історичним національним прапором Білорусі.

На похороні батько героя сказав: «Міша жив в Україні , так як йому було там легше дихати, ніж тут, працювати, у нього там були друзі. Це був його вибір. Ми просили його повернутися додому, і навесні він обіцяв приїхати. Але ось так вийшло…»

ВШАНУВАННЯ

* 26 листопада 2014 року на вулиці Грушевського в Києві відкрили меморіал Михайлові Жизневському.

* Орден Героїв Небесної Сотні (27 листопада 2014) — за громадянську мужність, патріотизм, відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, виявлені під час Революції гідності (посмертно).

* У липні 2015 року на місці поховання Героя Небесної сотні силами активістів і небайдужих людей було встановлено пам’ятник.

* За результатами Міжнародного українсько-білоруського семінару, який проходив 1–2 липня 2015 року в Національній спілці письменників України, засновано літературну українсько-білоруську премію пам’яті Михайла Жизневського «Воїн Світла». Її присуджуватимуть щорічно «за книжку українського або білоруського автора, в якій діє благородний, сміливий герой, що бореться за справедливість, проповідуючи загальнолюдські цінності, і є взірцем для наслідування». Вручатимуть премію 26 січня.

* 21 листопада 2015 року Президентом України підписано Указ «Про стипендію пам’яті М. Жизневського», який передбачає виплату довічної стипендії батькам Михайла — Михайлу Петровичу та Ніні Василівні Жизневським.

* 28 березня 2016 року в Києві відкрили пам’ятник білорусам, загиблим за Україну. Одне із трьох прізвищ, які містяться на пам’ятнику — прізвище Михайла Жизневського.

* 20 травня 2016 року в місті Овруч на Житомирщині вулицю Германа Титова перейменовано в вулицю імені Михайла Жизневського.

* Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (13 червня 2017, посмертно) — за особисту мужність та героїчне відстоювання засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції Гідності (посмертно)

Сторінка Героя в соц.мережі