Ігор КОСТЕНКО

 


ПРО ГЕРОЯ: НОВИНИ
ВІДЕО
ПРИСВЯТАа
СПОГАДИ


Ігор Костенко
КОСТЕНКО ІГОР ІГОРОВИЧ

31 грудня 1991 — 20 лютого 2014
український журналіст, студент-географ, редактор української Вікіпедії,активіст Євромайдану.

ЖИТТЄПИС

Народився у селі Зубрець Бучацького району Тернопільської області. Батьки хлопця перебувають на заробітках у Санкт-Петербурзі, тому ріс із бабусею та дідусем. Був глибоко віруючою людиною. 2009 року закінчив Бучацький колегіум імені святого Йосафата й написав у випускному альбомі:

«Вірю, що з колегіантів вийдуть майбутні президенти, прем’єри та керівники, котрі з патріотичним духом будуватимуть Україну. Будьмо Українцями у душі і з Богом у серці»

Навчався на п’ятому курсі географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка за спеціальністю «Менеджмент організацій», був одним із найкращих студентів факультету. Також працював журналістом інтернет-видання «Спортаналітика».

Ігор Костенко був активним редактором Української Вікіпедії (дописував під ніком Ig2000).

Він зареєструвався 23 липня 2011, і вже того ж місяця почав писати перші статті. За два з половиною роки він написав понад 280 статей, зробив понад 1600 редагувань. Мав широке коло енциклопедичних інтересів — писав статті спортивної тематики (футбол, Формула-1), з географії, економіки, а також про історію українського війська. Його стаття проесмінець «Незаможник» українського та радянського флоту першої половини XX століття була визнана спільнотою як одна з найповніших та отримала статус «доброї статті». Крім цього, він написав і ряд повідомлень про спортивні події до Вікіновин.

Ігор також активно займався просуванням української Вікіпедії в соціальних мережах, через які намагався залучати нових дописувачів. Адміністрував групу дописувачів Української Вікіпедії у Фейсбуку, де постійно розміщував цікавинки про Вікіпедію. В серпні 2013 року запропонував провести Вікіфлешмоб — запросити в певний святковий день якомога більшу кількість українців написати нові статті до Вікіпедії. Вікіфлешмоб пропонувалося провести 30 січня 2014 року до 10-річчя української Вікіпедії, проте через трагічні події в країні його довелося скасувати…

Захоплювався Ігор спортом, зокрема футболом, був фанатом львівських «Карпат». Був хорошим товаришем, відкритою, життєрадісною, цілеспрямованою людиною.

МАЙДАН

Із перших днів брав активну участь у подіях Євромайдану, неодноразово їздив до Києва. Був на студентських страйках, стояв у ніч на 30 листопада, коли розганяли студентів, був на Віче, коли захопили КМДА. Але, головне, що він був тоді, коли нічого не відбувалось. Коли Майдан пустішав і майданівці займались своїми справами. Ігор на Майдані рвався завжди на барикади, а в часи активних протистоянь – на передову.

Він був Ігор був великим фанатом спорту, захоплювався футболом, боксом, автомотоперегонами, хокеєм. Коли на Майдані виступали Океан Ельзи, Ігор одразу після концерту поїхав до Броварів- писати про боксерський бій Усика – Мендози.

«Успішні люди вириваються вперед, використовуючи той час, який інші використовують марно» – написав Костенко в останньому статусі у соціальній мережі.

18 лютого 2014 року разом з іншими львівськими студентами вчерговий раз поїхав до столиці на Євромайдан.
«Страшно було, чесно кажучи. Але ми знали, на що йдемо. Знали, що краща смерть для чоловіка – на полі бою. Ігор ще нарікав, що ми лиш захищаємось, не нападаємо», – розповідає друг Героя – Володимир.

Хлопці приїхали в Київ опівночі 19 лютого й одразу вирушили на Майдан. До ранку допомагали будувати барикади, були на передовій. Одного з друзів – Богдана було поранено, і, поки йому надавали медичну допомогу в Михайлівському соборі, Ігор з Володимиром повернулись на Майдан, далі – до барикад, до праці. У середу ввечері вони посадили пораненого друга на потяг додому, а ніч провели, зігріваючись у КМДА.

…Во время противостояний на Грушевского он прислал мне телефон своей девушки со словами: «Скажи ей, что я ее люблю, если что-то случится». Тогда я воспринял это с сарказмом, а когда снова начались столкновения, он спросил: «Ты помнишь про мою просьбу?» — вспоминает друг погибшего Юрий Мурин.

О шостій ранку друзі повернулись на Майдан, все було доволі спокійно, вирішили поснідати на польовій кухні біля Головпоштамту. І тут почався прорив барикад. Координатор повідомив про наступ. Ігор одразу ж вирішив бігти до бою…

ЗАГИБЕЛЬ

20 лютого під час протистояння на вулиці Інститутській Ігор трагічно загинув: він хоробро пішов уперед зі щитом, але в нього влучили дві кулі, одна з яких — у голову…

Його тіло знайшли біля Жовтневого палацу (МЦКМ ФПУ) на вулиці Інститутській. Окрім цього, в Героя виявлені сильні переломи ніг.

«І в тому диму, натовпі, окуляри пітніють, не видно, стрілянина – ми загубили один одного.- згадує друг Ігора. – Я був в Жовтневому, допомагав медикам. Так, «фізично» – подати, притримати, щити заставити. І тут принесли вбитого з простреленою головою хлопця. Я допомагав нести його туди, де медпункт, позаду Михаїла, коло тих «млинців» чи що то там. Там під медпунктом тіла вбитих клали. І серед мертвих побачив знайомі черевики – затривожився. Підняв полотно – і розридався. То був Ігорко…»

ПРОЩАННЯ

У п’ятницю 21 лютого тіло Ігоря перевозили з Києва до рідного села Зубрець. Колона з близько 150 автомобілей, які зустрічали Ігоря при в’їзді в Теребовлянський район, та близько 200 авто, які їхали з Тернополя вслід за тілом Героя, всю дорогу сигналила аварійками та зупинялась біля церков, щоб помолитись за душу спочилого.

Крім сотень автомобілістів, посеред ночі на вулицю вийшли також люди, щоб віддати нашому герою належне: в кожному селі колону зустрічали із свічками в руках та сльозами на очах. Жалобну ходу супроводжували вигуки “Герої не вмирають!!!”, “Героям Слава!!!”, плач церковних дзвонів та майоріння синьо-жовтих прапорів. На постах шикувались загони Самооборони: тримаючи руку на серці, бійці співали Гімн України.

У неділю на поховання прийшли більше чотирьох тисяч людей – з великими почестями труну з тілом Героя в останній путь несли афганці…

Ігоря Костенка поховали в рідному селі Зубрець на Бучаччині.

ВШАНУВАННЯ

*У пам’ять про Ігоря та десятки інших загиблих на Євромайдані на логотипі Вікіпедії з 21 лютого 2014 було вирішено розмістити жалобну стрічку на знак скорботи.

*Редактори української Вікіпедії та ГО «Вікімедіа Україна» висловлюють співчуття рідним та близьким загиблого Ігоря Костенка і створили сторінку, де можна залишити свої співчуття.

*На початку квітня на Тернопільщині в Зубреці на пагорбі було висаджено сосни у формі Герба України. Саме тут народилися два Герої Небесної Сотні – Ігор Костенко та Василь Мойсей.

*У середині квітня друзі Ігоря здійснили мрію свого друга – запустили україномовний спортивний ресурс Allsport24.com

*27 квітня було проведено Вікіфлешмоб пам’яті Ігоря Костенка

РЕКВІЗИТИ ДЛЯ ДОПОМОГИ:
Одержувач: Інна Ігорівна Костенко (сестра)
Приватбанк:
• 5211 5374 4481 8103
Ощадбанк:
• МФО 338545
• рр 26255000003873
• ІПН 3451904122
• Гривнева Картка: 5104 7700 0576 2218.
• Валютний 26203007137619
РайфайзенБанк
• МФО 325570
• рр. 2620744379
• ІПН 3451904122