Олексій БРАТУШКA


В новинах
На фото
На відео
Присвята
В пам’яті

Олексій Сергійович Братушка — перевізник, учасник Революції Гідності, Герой Небесної сотні, Герой України.

10 квітня 1975 року – 20 лютого 2014 року

ЖИТТЄПИС
Герой Небесної сотні народився 10 квітня 1975 року у м. Суми. У 1992 році закінчив школу №11.

На життя заробляв перевезеннями. В Олексія було хобі. На вихідні він брав рюкзак і вирушав у піші походи на десятки кілометрів. Подорожувати любив сам. Ходив не дорогами, а тільки за компасом. Знав усі пам’ятні місця Сумщини.
У 2004 році Герой брав участь у Помаранчевій революції

У Олексія є 13-річна донька від першого шлюбу. А 12 лютого у Героя з його громадянською дружиною народився син, якого назвали Олександром. 17 лютого він забрав синочка з пологового будинку, а вже ввечері 19 лютого Олексій поїхав до Києва: рятувати майбутнє своєї країни і своїх дітей.

РЕВОЛЮЦІЯ ГІДНОСТІ

Олексій не раз їздив до Києва, але був там тільки в найгарячіші періоди. Коли ситуація заспокоювалася, повертався. Коли Олексій побачив у новинах побоїще 18 лютого, одразу почав збиратися до Києва. Знаючи, що на в’їзді до столиці виловлюють потенційних демонстрантів, одягнув не камуфляжний, а цивільний одяг, не взяв із собою навіть рюкзака.

Маршрутки довго не випускали з Сум, в Лубнах їх довго перевіряло ДАІ, але мовчазного Олексія без речей ні в чому не запідозрили. Пізно ввечері 19 лютого він подзвонив київській подрузі Ані з вокзалу. Запитав, як добратись до Майдану?
«Я кажу йому: «Льошо, метро не працює, давай краще до нас, вранці 20¬го разом підем», — згадує вона. — А він відповів, що вночі якраз найнебезпечніше. Вранці підтягнуться кияни, тому йому потрібно бути там зараз. І пішов пішки».

Аня розмовляла з ним всю дорогу. Боялася, щоб Олексія не перестріли тітушки, які полювали в центрі Києва. Через півгодини він уже був на Хрещатику. Знайшов земляків, але 36 Сумська сотня стояла посеред Майдану. Тому Братушка записався до Львівської сотні, яка була на передовій. «Ми знали, що він буде не там, де бутерброди розносять, а там, де кулі свистять…» — зітхає сестра Ольга.

Зранку Аня знову вмовляла Олексія піти перепочити, але марно. Весело відповідав він і на дзвінки батька: «Все добре, я під годинником. Не переживай». Востаннє батько і син поговорили о 8:25. Більше його телефон не відповідав…

Далі був дзвінок слідчого: «Ваш син загинув, звертайтесь в інформаційний центр». І два дні пошуків. Як виявилося, телефон Олексія знайшли в іншого загиблого. Спочатку це дало надію, може, поранений? Шукали на Майдані, в Михайлівському, зверталися по телебаченню — марно.

22 лютого сестра героя Небесної сотні Ольга знайшла його тіло серед невпізнаних загиблих в Київському морзі. Наскрізне поранення в груди навиліт…

Поховали Олексія 24 лютого на Центральному кладовищі на Алеї почесних громадян міста Суми. Попрощатись з Героєм прийшли тисячі людей.

ВШАНУВАННЯ

• 28 червня удостоєний звання “Почесний громадянин міста Суми”, посмертно.
• 7 листопада на фасаді школи №11 м. Суми відкрили меморіальну дошку на честь Олексія Братушки та присвоїли школі ім’я Героя.
• Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 листопада 2014, посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності.

Реквізити:
Для допомоги батькам Героя
Приватбанк
МФО: 305299
ОКПО: 14360570
Отримувач платежу: Шевель Ольга Сергіївна (сестра), ІПН 2612414063
№ картки 5168 7572 3086 8681

Використані матеріали УП