Богдан СОЛЬЧАНИК


В новинах
На фото
На відео
Присвята
В пам’яті


Богдан Сольчаник
БОГДАН ЗІНОВІЙОВИЧ СОЛЬЧАНИК

25 липня 1985 — 20 лютого 2014

учасник Революції, український історик,соціолог, громадський діяч, викладач історії України Українського католицького університету у Львові, Герой України

Будь коханою, будь спокійною
Будь з ним щирою, будь з ним вільною
Будь слабкою з ним, а без нього –
Будь сильною. (З віршу Богдана Сольчаника)

Богдан Сольчаник є яскравим представником молодого покоління української науки, дослідником, який останні роки життя писав дисертацію в Польщі і Україні. У Варшаві Богдан закінчив аспірантуру і писав кандидатську дисертацію в Школі суспільних наук Польської академії наук. Останній рік свого життя Богдан Сольчаник був викладачем Українського католицького університету у Львові.

Як дослідник, він особливо цікавився проблематикою пострадянської ідентичності, інтерпретацією різних етапів радянської історії, феноменом «homo sovieticus», стратегіями і практиками людей в інституційних рамках Радянського союзу. Для всіх, хто його знав, Богдан Сольчаник залишився частиною науки, цінності якої він так щиро поважав; став частиною історії, у якій шукав відповіді на свої питання і до прикладів якої завжди повертався.
_______________________________
ЖИТТЄПИС

Богдан зростав у невеликій квартирі разом із батьками та молодшим братом. У Старому Самборі його знає кожен – він був привітний, щирий, завжди усміхнений. Перед ним ще зі шкільних років відкривалося велике майбутнє. Навчаючись у Старосамбірській школі № 1, юнак вирізнявся своїм інтелектом, недитячим поглядом на ті чи інші історичні події, активністю, свідомістю, неординарністю. Ніхто не сумнівався, що він стане відомою людиною. Дуже був талановитий, займав перші місця на всеукраїнських олімпіадах з історії.

У лютому 2001 року з Луганська хлопець з маленького прикарпатського містечка повернувся в статусі переможця найвищого рангу. Весною 2002 року Богдан встигав не лише мобілізувати школярів Старого Самбора, але й перемогти на черговій Всеукраїнській олімпіаді з історії. А потім він з друзями створилв команду Львівщини для участі в турнірі істориків і стали найкращими на турнірі в Рівному. Начитаний не по роках Богдан не дав ні на секунду засумніватися що завдяки його знанням їхня команда найсильніша.

Богдан закінчив історичний факультет Львівського національного університету ім. Франка. Отримав ступінь магістра з соціології та культурології. Кількаразовий стипендіат Міністерства освіти Республіки Польщі.

Останні роки Богдан викладав нову та новітню історію в Українському Католицькому Університеті у Львові. В останні роки працював над докторською дисертацією “Виборчі практики в малому західноукраїнському місті 1965-2006 роки”. А ще Богдан був одним з організаторів Літньої школи іконопису, що діяла у Лаврівському монастирі.

Найчастіше його можна було побачити у бібліотеці, за книжками. Богдан любив мандри, часто бував у горах, куди їздив разом із товаришами з Пласту. Богдан всім цікавиться, бере участь у КВК і самоврядуванні. А поміж тим грав у футбол.

Один із найактивніших учасників Громадянської кампанії «Пора» у 2004–2005 роках. Богдан приїхав на Революцію 2004 року і з відкритою щирою посмішкою кілька місяців піднімав студентів Києва.

У 2007 році заснував турнір з міні-футболу серед вуличних команд Старого Самбора.

Коли на всю Україну прогриміла Врадіївка саме Богдан вирішив зібрати пікет проти ґвалтівників міліціонерів під львівським обласним управлінням міліції.

У нього було багато планів, він мріяв одружитися і навіть запропонував руку і серце своїй коханій Марічці. Але коли стала потреба захистити країну, він поїхав на Майдан захищати їхнє майбутнє.

_______________________________________
Освіта:

2013 — готував до захисту при Варшавському університеті дисертацію “Виборчі практики в малому західноукраїнському місті 1965–2006 роки”. Науковий керівник — проф., др. габ. Анджей Рихард.

2008–2012 — участь у докторській програмі Graduate School for Social Research Польської академії наук, Варшава.

2006–2008 — Міждисциплінарний центр магістерських програм з соціології та культурології Львівського національного університету імені Івана Франка, магістр соціології.

2002–2006 — Львівський національний університет імені Івана Франка. Історичний факультет, бакалавр історії.

Додаткове навчання:

2004–2008 — Міжінституційні Індивідуальні Гуманітарні Студії (МІГуС): ЛНУ ім. І. Франка, Український католицький університет, Варшавський університет.

Літні школи:

21-28/09/2008 — Vilnius Summer School for Doctoral Students «Challenges of Democracy in Post-Communist Europe: Social Tolerance» (Mykolas Romeris University, Vilnius, Lithuania)

Навчальні сесії:

3-10/12/2007 — OBTA session «Tożsamość, Wolność, Suwerenność» (Warsaw)

11-17/12/2007 — OBTA session «Interdyscyplinarna Humanistyka. Część III.» (Warsaw)

Дослідницькі стипендії:

2008–2012 — грант для навчання на PhD програмі від Higher Education Support Programm (HESP).

2007–2008 — кількаразовий стипендіат Міністерства національної освіти Республіки Польща.

2006–2007 — кількаразовий стипендіат фундації «Academia Artes Liberales» (Warsaw).

Участь у наукових конференціях:

9-10/06/2011 — V Konferencja Młodych Naukowców, prezentacja: «20 lat transformacji w Ukrainie. Próba podsumowania dorobku socjologii Ukraińskiej» (Wrocław, Polska).

27/05/2011 — V-й Львівський соціологічний форму, доповідь: «Методологія вивчення локальної системи політичної влади: презентація та аналіз напрацювань польських соціологів Вініц’юша Нароєка та Яцка Тарвковкого» (Львів, Україна).

12-15/07/2010 — Warsaw East European Conference 2010, 7th annual session, paper: «Formal structure of subordination of local self-government organs in Soviet and post-Soviet Ukraine» (Warsaw, Poland).

28/05/2010 — IV-й Львівський соціологічний форму, доповідь: «Новий Інституційний підхід до вивчення Поскомуністичних суспільств: Дослідницкий проект» (Львів, Україна).

19-20/05/2007 — І-й Львіський соціологічний форум, доповідь: «Посткомуністичні трансформації у Центрально-Східній Європі: вплив початкового етапу реформування» (Львів, Україна).

10/10/2006 — Наукова конференція студентів історичного факультету ЛНУ ім. І. Франка, доповідь: «Типологія українських політичних партій Східної Галичини 1921–1939 рокі» (Львів, Україна).

1/10/2004 — науково-практична конференція «Адміністративний ресурс у виборчій кампанії», представник і дискутант від ГК «ПОРА!» (Львів, Україна).

Додатково:

28/08-2/09/2009 — співорганізатор Лаврівської літньої школи для студентів програми Міжінституційних Індивідуальних Гуманітарних Студій (Лаврівський монастир, с. Лаврів, Львівська область).

МАЙДАН

“Кораблям безпечніше в гавані, але їх не для того будують…”
(с)Богдан Сольчаник

Якось Богдан сказав, що кораблям безпечніше на пристані, але не для цього будують кораблі, – пригадує його товариш Максим Міреєв, -Коли почались протести на Майдані, не міг триматися осторонь. Це б не був Богдан! Він кинув усе, щоб захищати свою країну”.

Богдан був з перших днів – на Майдані. Перша поїздка була 24 листопада. І перебував до вечора 29-го листопада. І дуже переживав через те, що не був у ніч побиття студентів, щоб захистити їх.

На київському та львівському майданах Богдан Сольчаник бував часто. Вірив у перемогу революції навіть у найважчі її хвилини. Він був першим, хто рішуче закликав до мирного захоплення облдержадміністрації у Львові. Тоді на його клич із рупора відгукнулися тисячі.

Вчетверте вирушив до Києва 19 лютого. Був беззбройним, мав при собі лише знайдений щит.

На світанку 20 лютого Богдан, у якого зі зброї – лише щит, рухався у бiк Жовтневого палацу разом із побратимами. “Я – на передовій!” — зателефонував братовi Степану. Там Герой і зустрів свою смерть. Його убила куля снайпера…

ПРОЩАННЯ

22 лютого тіло Богдана Сольчаника привезли до Львова. Сотні львів’ян прийшли попрощатися з Героєм. Заупокійне богослужіння відбулось у храмі святих апостолів Петра і Павла.

«Стояти сьогодні тут біля тіла загиблого – це великий іспит сумління для нас… Він зробив усе, що міг, він явив себе мучеником і героєм. Коли у суспільстві є такі люди, які готові віддати життя за ідею, це суспільство стає зрілим і цілісним», – сказав священик під час богослужіння.«В історії ми часто ідеалізуємо героїв. А сьогоднішні обставини в Україні являють нам героїв, які жили поміж нами, яких ми знали. Будьмо вдячні Богові, що ми є народом, який має таких людей», – додав він.

Коли Богдана Сольчаника виносили з храму, люди, які зібралися навколо, довго не хотіли його відпускати. Вони кричали «Слава герою!» і «Герої не вмирають!», співали державний гімн і патріотичні пісні, а після цього катафалк із тілом героя проводжали оплесками.

Похорон Героя відбувся у неділю, 23 лютого, в м. Старий Самбір. Прикметно, що поховали Богдана Сольчаника поряд із могилою воякiв УПА, де в 1990-х роках його батько Зеновій посадив калину. ..

ВШАНУВАННЯ

На підставі рішення міських депутатів у Старому Самборі вул. Проектну буде перейменовано на вулицю імені Богдана Сольчаника. А на фасадах будинку, в якому проживав один з борців Небесної сотні Богдан Сольчаник, а також Старосамбірської ЗСШ №-1, в якій навчався, будуть встановлені пам’ятні дошки. Погоджено також питання про те, щоб цій школі надати ім’я славного героя Богдана Сольчаника. Депутати міської ради проголосували, щоб велику площу перед Старосамбірською районною радою назвати іменем Небесної сотні.