Андрій ЧЕРНЕНКО


В новинах
На фото
На відео
Присвята
В пам’яті


Андрій ЧерненкоАНДРІЙ ЧЕРНЕНКО
9 грудня 1978 — 18 лютого 2014
учасник Євромайдану, автоелектрик

БІОГРАФІЯ

Андрію Черненку було 36 років. Він народився на полтавській землі в с. Слободо-Петрівка Гребінківського району. Пізніше сім’я переїхала до Черкас, де й тепер залишились його батьки та брати. Там він закінчив школу, курси газозварників, пішов служити.

У Слободі залишилася його бабуся, і вони з татом і мамою часто навідувалися на Гребінківщину, особливо влітку. Там Андрій і познайомився з майбутньою дружиною Оленою Власенко. У її батьків тут була дача, і вони теж кожного літа навідувалися сюди з Києва.

Андрій Черненко теж мав вищу освіту інженера-технолога, отримав її заочно, закінчивши Національний транспортний університет у 2011 р.

Останні 12 років із дружиною Оленою жив у столиці. У 2013 році у них народилась донечка Яна.

Олена тривалий час працювала перекладачем у Посольстві України в Нідерландах. Андрій теж жив там чотири роки (2008 – 2012 рр). Тому, як живе Європа, бачив на власні очі.
– Він постійно говорив друзям і рідним: «Я побачив краще життя – без корупції, без злиднів, без свавілля влади – хочу, щоб і ми так жили», – згадує дружина Андрія…

МАЙДАН

Коли з Євроінтеграцією не склалося, Андрій, не роздумуючи, почав ходити на Народне Віче.

Він не був активним вояком на Майдані, але з листопада кожного вечора приходив туди після роботи на СТО і допомагав чим міг. Достеменно відомо, що він інколи підвозив своїм автомобілем шини на передову та палив їх, будував барикади.
Андрій не брав у руки зброю принципово. Казав, що майдан переможе і без зброї, бо майдан вийшов на мирний протест.

– Майже щовечора після роботи він укладав нашу Яночку спати і йшов на Майдан, – пригадує дружина. – Вдень Андрюша працював на СТО, а ввечері – на барикади. Коли почалися бойові дії, він возив шини на своїй машині. Останнього разу я його проводжала туди вісімнадцятого лютого о дев’ятій вечора. Десь через годину-дві набрала його, але телефон не відповідав…

ЗАГИБЕЛЬ

Рідні телефонували Андрієві усю ніч, а вранці їздили по монастирях, де лежали поранені, зверталися до служби «Євромайдан SOS» … А знайшли – в сімнадцятій лікарні вже з простреленими грудьми…Обставини смерті не відомі.

Похований у Слободо-Петрівці.

На похорон Героя зійшлося майже все село, приїхали активісти із усієї Гребінківщини.
Коли домовину виносили з хати, хтось із друзів Андрія вигукнув «Слава Україні». А всі присутні в один голос відповіли «Героям – слава!». До цвинтаря за кілька кілометрів тіло Андрія несли на руках.

– Він був воїном і в мирний час, хоча займався технікою, особливо автомобілями, – каже батько загиблого Микола Черненко. – Коли він служив у армії в Мукачевому, то під час повені показав себе справжнім чоловіком – рятував мирних жителів.

Усі, хто виступив на панахиді, дякували батькам за сина-героя. Під час поховання Героя люди співали Гімн України.

Співчуття його родині висловив Над¬звичайний і Повноважний посол Королівства Нідерландів в Україні Кейс Кломпенхаувер.

На Народному віче в Гребінці організували збір коштів для родини загиблого. Сільський голова пообіцяв назвати одну з вулиць села іменем Андрія Черненка.

РЕКВІЗИТИ ДЛЯ ДОПОМОГИ:
Картка ПРИВАТ БАНК
5168 7553 2046 0112
Отримувач: Олена Сергіївна Власенко