В небеса дружньо з сотнею Ромчик злетів

Світлої пам’яті Героя Небесної Сотні Романа Гурика, мого земляка, хлопчика, який у пам’яті народу залишиться Кучерявим Янголом…

Там стояли найкращі, безстрашно клялись
Україні своїй до загину стояти…
Ти приліг, щоб злетіти Героєм увись,
Безпощадною кулею люто розп’ятий…

Ліг, додолу припала Твоя голова,
Земля кучері, певно, торкнути хотіла…
Хлопчик юний загинув, а пам’ять жива,
Душі вічно живуть, на відміну від тіла…

Ти приліг… Рано лиш для юнацьких тих тіл…
Розстріляли в приціл юні мрії і віру…
В небеса дружньо з сотнею Ромчик злетів,
В вирій крила несли із майданного виру…

Й навіть сивому небу гірка ця біда,
Хоч притулком Тобі… Кров змивав сумно дощик…
Лише мамине горе не змиє вода,
Кучерявий мій Янголе, світлий мій хлопчик…

(с)Вікторія Бричкова-АбуКадум