РІК БЕЗКАРНОСТІ. Звіт розслідувань убивств на майдані

Витяг зі звіту

“Довідка про стан розслідувань кримінальних проваджень
за фактами переслідування протестного руху під час Євромайдану
у листопаді 2013 – лютому 2014 році”

5. ВБИВСТВА ТА СПРИЧИНЕННЯ ТІЛЕСНИХ ПОШКОДЖЕНЬ У СІЧНІ-ЛЮТОМУ

Епізоди вбивств, спричинення вогнепальних поранень та спричинення інших тілесних пошкоджень протестувальникам в період січня-лютого 2014 року розслідується Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України. Управління проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014100060000228 про організацію високопосадовцями перевищення влади та службових повноважень та перевищення влади правоохоронцями в період листопада 2013 року – лютого 2014 року, що призвело до масових жертв серед протестуючих, спричинення їм вогнепальних та інших тілесних пошкоджень.

Вчинення масових вбивств громадян (77 осіб) та спричинення їм вогнепальних поранень (185 осіб) в місті Києві в період з 22.01.2014 по 20.02.2014. у свою чергу слід розглянути за наступними епізодами. Нижче наведена інформація, отримана від адвокатів потерпілих.

1. Вбивства, вчинені 22.01.14: Нігоян С., Жизневський М., Сеник Р.
Просування у справі є, підозрюваних не має.
2. Спричинення 9 особам вогнепальних поранень в період 19.01.2014 – 22.01.2014
Просування у справі є, підозрюваних не має.
3. Спричинення інших (невогнепальних) поранень 19-23.01.2014 на вул. Грушевського розслідуються у кримінальному провадженні №12014100020000391 від 04.02.2014 за ч. 1 ст. 171, ч. 2 ст. 365 КК України, до якого об’єднано 20 кримінальних проваджень за аналогічними подіями на вул. Грушевського в січні 2014 року, (зокрема щодо дій працівників «Беркут» стосовно людини, яку скинуто з колонади ім. В. Лобановського, щодо побиття Кіровоградських будівельників, нападів на журналістів та протестувальників).
Прокуратура м. Києва жодних слідчих дій для розслідування цього злочину не вчиняла. Потерпілими подані заяви про злочин, проте багато з них навіть не допитані і не визнані потерпілими. Не призначені судово-медичні експертизи. Провадження підлягає передачі до Головного слідчого управління ГПУ.
4. Вбивства 5 осіб, вчинені 18.02.2014 під час розгону мирної ходи до Верховної Ради України та спричинення вогнепальних поранень 62 особам. А саме: вогнепальні поранення картеччю (Шаповал, Кищук, Сердюк), побитий, а потім задавлений автомобілем (Дидич), смерть після жорстокого побиття правоохоронцями від травм внутрішніх органів (Корчак).

Окремо варто відзначити ще три особи, які померли внаслідок серцевої недостатності, Серцева недостатність принаймні деяких з них під великим питанням. Декілька людей загинули в тісняві біля м. Хрещатик на вул. Інститутській. Там також є поранені.
Інформація про хід розслідування відсутня.

5. Вбивства 13 осіб, вчинені з 18 на 19.02.2014 під час штурму Майдану та спричинення вогнепальних поранень 22 особам.
Особливих успіхів у слідства по цьому епізоду не має.

6. Підпал Будинку Профспілок та загибель у пожежі щонайменше 2 осіб
Слідством відпрацьовуються обставини організації та проведення Антитерористичної операції 18-19.02.2014, а також участі в ній працівників Служби безпеки України.

7. Вбивства вчинені з 18 на 19.02.2014 так званими «тітушками» на вул. Володимирській у м. Києві, жертвою якого стали 2 особи (Веремій та Васильцов) та спричинення вогнепальних поранень 9-ти особам. Дані епізоди розслідуються в окремому провадженні щодо «тітушок», про яке вказано нижче.

8. Вбивства 49 осіб, вчинені 20.02.2014 на вул. Інститутській в м.Києві, спричинення вогнепальних поранень 91 особі та тілесних пошкоджень 20 особам у свою чергу також розділені по провадженням:

1) 01.08.2014 виділено з кримінального провадження №12014100060000228 провадження №42014000000000709, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 41; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 365; ч.3 ст.365; п.п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 2 ст. 262; ч. 1 ст. 263 КК України за підозрою двох бійців роти спеціального призначення ПМОПП «Беркут» підпорядкованого ГУ МВС України Зінченка С.П. та Аброськіна П.М. у перевищенні влади та службових повноважень та вчиненні 20.02.2014 при обтяжуючих обставинах 39 умисних вбивств учасників акцій протестів.

2) 02.08.2014 із к/п №12014100060000228 виділені матеріали досудового розслідування №42014000000000760 від 02.08.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.365; п.п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України за фактом вчинення невстановленими працівниками правоохоронних органів перевищення влади та службових повноважень, які вчинили 20.02.2014 при обтяжуючих обставинах 39 умисних вбивств учасників акцій протестів, тобто спричинені тяжкі наслідки.

3) з кримінального провадження №42014000000000709 виділене провадження №420140000000001149 за підозрою Садовника Д.М. у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 41; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 365; ч.3 ст.365; п.п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 2 ст. 262; ч. 1 ст. 263 КК України

4) Також розслідуються вбивста протестувальників 20-го лютого, які не перебували в секторі обстрілу спецроти ПМОПП «Беркут». Так, зокрема встановлено, що з готелю «Україна» було вбито принаймні трьох осіб: Чаплінського, Ушневича, Котляра. Досі не всі місця поранення 20-го лютого встановлено, а відповідно не встановлено і всі сектори обстрілу, з яких велася стрілянина.

5) Вбивства працівників міліції (13 осіб), вчинені під час подій в центральній частині міста Києва в період 18-20.02.2014.

Провадження перебувало у провадженні Головного слідчого управління МВС України. Передано до управління спеціальних розслідувань Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України.

Недоліки розслідування:

1) Відсутність достатнього технічного та матеріального забезпечення, що призвело до затягування процесу проведення слідчих (процесуальних) дій і строку самого досудового розслідування.
2) Затягування у вирішенні питання кваліфікації дій арештованих ще в квітні 2014 року. Деяким колишнім співробітникам спецпідрозділу «Беркут» підозра була оголошена тільки зараз . Відповідно, такі слідчі дії, як обшуки, які викликали значний резонанс і зацікавленість серед суспільства, були проведені лише рік по тому, як злочини були вчинені. Це, в свою чергу, впливає на якість та ефективність розслідуваннпо даних справах.
3) Потурання судової системи процесу затягування слідства, що яскраво прослідковується на прикладі втечі командира спецпідрозділу «Беркуту» Д. Садовника.
4) Оприлюднення версій щодо причетності до злочинів «третьої сторони» і одночасна відсутність будь-яких результатів з опрацювання цих версій.

Висновок: розслідування не можна назвати ефективним. З огляду на це громадськість покладає сподівання на винесення Міжнародним кримінальним судом рішення про відкриття основного провадження по справам Євромайдану.

6. РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ, ВЧИНЕНИХ ТІТУШКАМИ

Відпрацювання залучення до протидії протестним акціям у м.Києві цивільних осіб та вчинення останніми злочинів відносно протестувальників у окремому провадженні було розділено за наступними провадженнями.

1. Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014000100002561, за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28 і ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28 і ч. 2 ст. 294, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 15 і п.п. 1, 5 12, ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15 і п.п. 1, 7, 12, 13 ч. 2 ст. 115, п.п. 7, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України, яке об’єднане з кримінальним провадженням № 42014000000000401 виділеним 20.05.2014 з кримінального провадження №12014100060000228.
У цьому кримінальному провадженні розслідуються факти залучення до протидії протестним акціям у м. Києві цивільних осіб (так званих «тітушок») та вчинення останніми злочинів, відносно протестувальників в січні – лютому 2014 року, зокрема про вчинення ними умисного вбивства журналіста Веремія В.В. та протестувальника Васильцова, замаху на вбивство Дем’янова Д.В., Лимаренка О.О., Наталенко А.С., Бабича В.В., Чернецького І.Й., Казимова Т.Р. та інших.

2. У серпні 2014 року направлене до суду кримінальне провадження №42014000000000578 від 14.08.2014 за підозрою одного з «тітушок» Крисіна Ю.В. про вчинення побиття журналіста Веремія В.В. та інших осіб.

3. Також повідомлено про підозру у вчинені вбивства журналістіа Веремія та замаху на вбивство інших протестувальників ще 7 особам (Алієв Д.Д., Саркісян А.Н., Бойко І.І., Кошелєв В.В., Максюра С.М., Потороча О.П., Зубрицький В.В.) та вони оголошені у розшук. Кримінальне провадження щодо цих осіб виділене в окреме провадження за №42014000000000998 від 02.10.2014 та 13.10.2014 зупинене.
Також до Головного слідчого управління ГП передано від Головного слідчного управління МВС провадження щодо вбивства Ю.Вербицього і викрадення і катування І. Луценка. Виконавці даного злочину (тітушки) встановлені. Щодо двох з них справа навіть передана до суду.

Недоліки розслідування:

1) Із незрозумілих причин зв’язок виконавців із міліцією не досліджувався. Незважаючи на покази потерпілого І. Луценка, про те, що один із його охоронців в місці катування, його заспокоював тим, що скоро все скінчиться і його відвезуть до відділку міліції. А також показів В. Тиднюка (водій, який керував автомобілем при викраденні і надавав свій гараж для катування), який зазначав, що був впевнений, що у даних подіях (викраденні) бере участь працівник міліції. Доречі перед попереднім судовим розглядом, В. Тиднюк втік, інсценувавши власне викрадення.

2) Не зважаючи на встановлені факти тривалого проживання виконавців даного злочину на зйомних квартирах, які спеціально винаймали для них організатор (О. Чеботарьов), та який платив їм заробітню платню, а також на те, що аналогічні злочини (викрадення людей) вчинялись в цей період не однократно, виконавцям не інкримінується участь у організованій злочинній групі. За версією слідства, дане викрадення, катування і вбивство – це єдиний злочин, за для якого в Києві більше місяця утримувалася група тітушок.

3) Не встановлювався зв’язок даного злочину із іншими, вчиненими цією чи іншими групами тітушок (масове викрадення, катування людей, частину з яких потів відвозили до райвідділків, інших просто лишали де інде).

Висновок: розслідування не можна назвати ефективним. Фактично слідство товчеться на місці з літа 2014-го року.

ТЕКСТ ПОВНІСТЮ