Правозахисники: Справи Майдану розслідують “зі швидкістю черепахи”

Суди та слідства проти причетних до масових злочинів щодо учасників протестів Євромайдану затягуються, а замовники з числа високопосадовців і досі не встановлені, нарікають правозахисники та родичі потерпілих.

Шевченківський райсуд Києва у вівторок, 9 червня, заслухав чотирьох потерпілих під час розгону учасників Євромайдану 2013 року, в межах розгляду кримінальної справи проти екс-голови Київської держадміністрації Олександра Попова. Його звинувачують у причетності до застосування сили проти протестувальників. Досі суд заслухав лише сімох з 84 потерпілих.

Всі вони стали в ніч на 30 листопада 2013 року одними з перших жертв владних репресій, внаслідок яких загинуло понад сто осіб. 22 травня генпрокурор України Віктор Шокін зобов’язав обласних прокурорів “скласти і особисто затвердити” плани розслідування кримінальних проваджень щодо злочинів, скоєних під час протестів на Майдані і пообіцяв “кадрові рішення” у разі невиконання цього наказу. Правозахисники не виключають, що це було наслідком звіту Ради Європи, в якому сказано, що “українська правоохоронна система не провела необхідних дій для розслідування подій на Майдані, а часом і прямо перешкоджала розслідуванню”.

Згаяний час

Адвокат родичів загиблих на Майдані Тарас Гатляк у коментарі DW нагадав, що головною перешкодою торжеству правосуддя є втрата майже року часу. “Управління зі спеціальних розслідувань при Генпрокуратурі було створено лише 18 грудня торік”, – нагадав адвокат. За його словами, особливо “відзначилася” прокуратура Києва, яка фактично саботувала слідство за скаргами потерпілих на Майдані, але за це “досі ніхто так і не був покараний”.

Гаталяк повідомив, що в середині червня очікується завершення формування суду присяжних, який повинен почати слухання за фактами розстрілу снайперами на Майдані 39 осіб 20 лютого 2014 року. Адвокат сказав, що очікуються відеотрансляції судових слухань, що дозволить зробити їх більш прозорими і зручнішими для родичів потерпілих з інших міст. На лаві підсудних наразі лише тільки двоє колишніх бійців спецпідрозділу міліції “Беркут” щодо яких завершене досудове розслідування. Ще двоє підозрюваних у причетності до цих злочинів чекають завершення слідства, а четверо інших, яким висунута підозра, вважаються такими, що втекли за межі України.

Троє службовців харківського “Беркута” затримані за підозрою в причетності до вбивств і побиття мирних демонстрантів у центрі Києва 18 лютого 2014. Двох офіцерів Служби безпеки України та учасників “антитерористичної операції” затримали за підозрою в причетності до загибелі людей в Будинку профспілок 19 лютого, повідомив DW секретар громадської організації “Сім’ї героїв” Небесної Сотні “Володимир Бондарчук.

“На жаль, майже всі вони є лише виконавцями злочинів. Більшість бійців “Чорної роти” київського “Беркута” втекли або до Криму, або в Росію, де переховуються від правосуддя майже всі чільні замовники й організатори злочинів проти демонстрантів Майдану”, – сказав Бондарчук.
Недосяжні замовники

Правозахисники нагадують, що в Україні діє інститут заочного засудження. Проте помітних успіхів щодо притягнення до відповідальності екс-президента Віктора Януковича та інших керівних посадових осіб, підозрюваних в організації переслідувань, катувань та вбивств учасників Євромайдану поки непомітно.

“Слідство ведеться, але воно неефективне. Тому ми зв’язалися з офісом прокурора міжнародного кримінального суду в Гаазі і передали йому зібрані нами матеріали про тих, хто віддавав накази про переслідування і створив систему терору проти протестувальників”, – повідомила DW координатор громадської ініціативи”Євромайдан SOS “Олександра Матвійчук.

Вона нагадала, що група громадських та правозахисних організацій опублікувала на початку червня звіт під назвою “Рік безкарності”. У ньому проаналізовано кожен епізод переслідувань учасників масштабних протестів на Україні взимку 2013-2014 року. А дії влади щодо притягнення до відповідальності винних названі “рухом зі швидкістю черепахи”.

DW