Порошенко не врятував Героя Революції Гідності! Коли байдужість вбиває Героїв…


Снайпер убив кулею… А ми убили байдужістю…

3 червня 2015 року стало відомо про смерть ще одного Героя Революції – ВІКТОРА ОРЛЕНКА. Можливо, він би залишився живим, якби керівництво держави, яке нахабно і цинічно пожинає плоди жертовності героїв, своєчасно допомогло з лікуванням

В день річниці Революції Гідності, дружина Героя пробивалася до Порошенка, її закривала охорона в Глобусі, вона 2 години проплакала, благала про зустріч, ставала на коліна… В той день пані Галина таки передала папку з медичною історією свого чоловіка-героя самому президенту. Але Петро Порошенко уміє тільки пафосно згадувати на сцені про ціну революції…Як і всі депутати, до яких зверталась сім’я… А тепер ці депутати вшановують його пам’ять… А Порошенко вручить Герою орден. Посмертно.

Але окрім президента і депутатів, мені сьогодні соромно за себе, що тільки зараз я дізналась про цю історію. Сьогодні, коли Героя вже ховають у холодну землю! А родина більше року боролася за життя свого Героя! НАШОГО ГЕРОЯ!

Родину героя і обкрадали, і принижували, убивали байдужістю, замовчували, а вони БОРОЛИСЬ! А МИ?…

Порошенку-ганьба!.. Міністрам і депутатам – ганьба!.. Але сьогодні кожен також має спитати у себе: а чи достатньо я зробив? А чи пам’ятаю я про Героїв?…

Прошу прочитати листа – крик душі – сина Героя. Сина, рятуючи якого, Віктор Орленко, отримав смертельне поранення…Листа, якого ми, на жаль, прочитаємо занадто пізно…

“Друзі, хочу звернутися до вас, за допомогою! Хочу піти в понеділок (13 квітня -ред.)під верховну раду! для цього потрібні ви! щоб допомогли моєму батькові – Герою Майдану! Орленка Віктора Миколайовича!

Хочу розповісти коротку історію, і про загальний наразі стан! Перше! – 20 лютого, 2015 року, на Майдані моя мати – Галина, хотіла пробитися до президента, щоб передати папку з діагнозом мого батька і про його стан. Там про клініку Шаріте, Медікал Парк, і там де він зараз перебуває – це міська клінічна лікарня номер 1! Мати плакала на Майдані, роздавала листівки про стан батька і про допомогу. Потім хотіла пробитися до Порошенка, її закривали в глобусі, мати плакала 2 годині, її вже там знайома пропустила, охоронці і там затримували. Але, коли мати стояла на колінах, її пропустили. І тут йде Президент. Мама кричала: “Пане Президенте!”, і махала папкою. Тут охоронці підбігли, і почали обшуковувати, і забирали папку. Але, мати кричала що ввіддасть її тільки Пану Президенту. І президент взяв папку. (!) Ми надіялися на допомогу, і вже були щасливі. Пройшла неділя, дві, місяць, два і ніхто нічого… І ніхто не допоміг!

Друга історія, це як в нас викрали кошти з картки Приват Банку. Там було 60 000 тис. грн. Це після того, як показали по новинам нас на тсн. І ми викликали міліцію, нам дали слідчого. і тут проходить неділя, друга, ми звонимо слідчому, і він каже! що я зараз на навчані! ми чекали результатів, вже місяців три. потім попросили другого слідого, а той каже! я що вам не підходжу?? скажіть і спасибі! ми попросили, щоб він нам дав номер другого слідчого, і він пообіцяв через пів години скине номер. пройшло днів 5, ми телефонуємо! А він каже, ви на мене в генеральну прокурату подали, що я нічого не роблю, тому номер я вам не скину! Це що за людина така?? за це, ми хіба боролися з вами??

Третя історія! Це про ці 60 900 тис, грн які надаються тяжко-пораненим на майдані. ми вже чекаємо, пів року, а нам ніхто нічого не надає. якись консіліуми збирають, потім треба чекати слідства і тд. Одна жінка взагалі сказала, ми надамо ці кошти, коли він дасть показання. Як мій батько може надати показання, коли після тяжкого поранення в голову, від снайперської кулі він не пам’ятає, і взагалі! Він зараз перебуває в комі.

і четверте! в січні перерахували 22 тисячи гривень на батька, але ми ціх грошей не побачили. лікарі сказали що ці гроші пішли на ліки! на які ліки?? коли зачитали список, то мама була в шоці, і хотіла плакати!!! ми ці ліки купляли самі, бо нам так лікарі сказали! а коли мама почала піднімати галос, то головний лікар який в верхновій раді, і є головним в міській клінічній лікарні номер 1, відвів маму, і сказав, що ми звами поговоримо потім, чого зараз там кричати, ми розберемося, хто списав кошти. Там ми не розібралися!

Тому, мітинг буде проходити 13.04.2015 року під верховною радою! хочему, Щоб наша влада, і сам Президент звернули увагу, на останнього тяжко-пораненого Майданівця! Мій тато пройшов війну в Афганістані! він дуже сильна людина, і навіть зараз, після такого поранення, скільки вже тримається! Не будьте байдужі!”

Соромно… Країна не врятувала свого Героя…

Шановна родино, вибачте, якщо зможете…

Аліна Боднар