Пам’яті чотирьох

Мамо, не плачте, тату, ви не журіться.
Я в Небесній Сотні за Україну стою!
Як падають зорі – ви в небо дивіться
Там з військом Господнім я вас з небес бороню!

Близькі і друзі і ти кохана моя
Не забувайте мене, а Богу моліться,
Щоб квітуча весна до могили прийшла
І з нею ви, приходьте, прошу, не баріться!

Краю мій рідний будь же зἀвжди щасливий
Бо ж не даремно від кулі я вічність прийняв
А коли вітер десь завиває тужливий
Знайте всі-він обеліска могό обіймав.

Мамо, не плачте, тату ви не журіться…
___________________________
Цей вірш пам’яті чотирьох: Василя Мойсея, Івана Тарасюка, Сергія Байдовського, Едуарда Гриневича.
Громадянська лірика. Володимир Курахан