Я сплю, мов убитий, і сняться мені

Я сплю, мов убитий, і сняться мені
Гранати, бруківка, коктейлі й щити,
Немов у Довженка, країна в огні,
У полум’ї битви зійшлись два світи.

Я сплю, мов убитий, і сняться мені
Старі й молоді, що стоять навкруги,
Ми всі розчинились в пекельній зимі,
Йдемо крізь морози, вітри та сніги.

Я сплю, мов убитий, і сняться мені
Держави мужі, ті, що їй вороги,
Що гнитимуть скоро в комфортній тюрмі -
Народ не пробачить їм владні борги.

Я сплю, мов убитий, і сняться мені
Майдан, і Грушевського, і “профспілки”,
Запеклих боїв неполічені дні
І крик, що застряг у вухах на роки.

Я сплю, мов убитий, і сниться мені
Та куля, що в мене, як беркут, летить.
Я хочу прокинутись, тільки в цім сні
Я й справді убитий. І серце мовчить…

Марина Падалко