Ти плач, Україно, гіркими сльозами…

Ти плач, Україно, гіркими сльозами…
Сльозами за тих, хто плакать не встиг…
Як мати, що плаче за тими синами,
Тепер, що героями зватимуть їх.

Вони ж бо не знали, в яку то годину
Настане холодний їх зоряний час.
Вони ж бо тримали в руках Україну,
Героями стали навіки для нас.

Ти плач, Україно, молися до Неба.
Бо хто, як не Ти, оплаче сиріт?
Вони не вмирають, бо кажуть: “Так треба.
У наших руках Україна і світ!”

Герої не вмирають!

24.08.2014
Автор: Юлія Стебельська