Не сумуй – гордися мною батьку!

Батькові Устима Голоднюка…

Не сумуй – гордися мною батьку!
Що героєм виховав мене.
Ти учив мене з маляти й до останку-
Рідний край любити, як святе.

Научив, мене, молитися до Бога,
Не зламати мудрих заповідей міць;
«Ближнього так, як себе самого»-
Наказав Отець мені любить!

Не украсти та не заздрити чужому,
І любов не зрадити свою;
Над усе любити тільки Бога!
І Україну – мов Матінку Святу.

Тож пішов я Батьківщину захистити,
Щоб ніколи край не гнобив злий тиран!
Я не вмів по-іншому любити -
Мріяв, щоб народ наш жив як Пан!

Ти завжди благословляв мене, рідненький.
І мій чуб козацький похвалив.
Я любив оту блакитну каску!
Як блакить небесну, я любив!

«Небо падає!» – казав я спересердя
Хоч воно ніколи не впаде!
В небі – Рай, на нім- Отця Оселя!
І Герої з України є!

Ти гордись, гордися мною, тату!
І прости, що я тебе не стрів.
Мало нас було і обмаль часу
Не пускають в рай – тиранів і рабів!

Автор – Людмила