Мамо, я не повернусь, напевно…

Мамо, я не повернусь, напевно…
Їдкий дим мене не відпускає.
Я прошу тебе, не плач даремно,
Світ в сльозах й без цього потопає.

Знаєш, а тут сонце зовсім інше,
Воно палить душі чорним світлом.
Нам здавалось, що не зможем більше
Дихати разом з весняним вітром.

Порохом просякнуті легені,
Інколи болить ось тут, у грудях.
Та твоє послання, що в кишені,
Біль знімає і навіть застуду.

Я тримаюсь, мамо, тобі вдячний,
Що безстрашним виховала нині.
Знаю, і тобі там зараз лячно,
Я борюся за усю родину.

За всю землю рідну – Батьківщину.
Так не хочеться в крові купатись…
Мамо, помолись за Україну,
Щоб зі смертю нам більше не знатись.