Лист в небо

(Молодому Герою «Небесної сотні»)

Нехай не бачила ніколи і не знала,
Не чула за життя твій щирий сміх ,
Та ти пробач мені, що поряд не стояла,
Коли від кулі падав з ніг.
Я б віддала усе на світі,
Аби заглянути тобі в безстрашні очі,
Але ти спиш, загорнутий у цвіті
І тільки матінці своїй з’являєшся щоночі.
Молю хоч на хвилинку дай про себе знати!
Дощем впади на землю, сонцем засвіти
І громом прокричи, що страшно не вмирати -
Страшно на небесах отримати листи,
В яких багато болю і провини
За те, що, все ж, там на землі не вберегли
Тієї намальованої в мріях України,
За котру молодість свою ви віддали.
Ще нещодавно мріяв, як свята свобода
Загасить у душі вогонь тривоги,
Але тяжка рука безжалісного нелюда
Взяла життя за крок до перемоги.
Спочинь із миром, молодий герою,
І ангелом вертайся в Україну
Туди, де все кричить скорботою-
Тебе там з вдячністю зустріну.

Маша Лобик