Я живу, а ти вже неживий…

Минають дні, так і життя минає…
хтось народився, а хтось вмирає.
Когось втрачаємо, а когось знаходим…
і нічого в світі просто не проходить..

Пройшовшись вулицями нічного міста..
на мить пригадуєш події, що пройшли.
Ще донедавна тут стояли люди..
і поміж ними, були і я, і ти…

Жовто-блакитні стрічки нагадали..
осінній подих, спомин зимовий.
І біль стискає, і роздирає душу..
що я живу, а ти вже неживий…

Закривши очі, впавши на коліна…
обійму землю, тихо помолюсь.
Небесна Сотня, дякую Вам щиро…
за Вашу мужність, низько поклонюсь!