Мені йде двадцять третій рік

Мені йде двадцять третій рік.
Я маю безліч мрій і планів.
Я бачу тих, хто вмер і зник,
Тому я зараз на Майдані.

Тримаюсь мужньо в обороні
І ці моменти незабутні.
Я знаю: камінь цей в долоні
Назавжди змінює майбутнє…

Мені йде двадцять третій рік
І я лежу у власній крові.
Надію маю й кулі дві:
Одна у грудях,друга в скроні.

Хоч ми не воїни УПА,
Не козаки, що йшли стріляти.
Але померли недарма,
Нас будуть завжди пам’ятати.