Мамочко рідна, я вже біля тебе…
Мені молодому такого й не снилось,
Та серце своє я віддав Україні,
І від кулі воно умить зупинилось…

Я так хотів ще багато зробити:
Бачити рідних, радіти за них…
Молився до Бога, спасав Україну ,
Та жаль,що спасти я так і не встиг…

Я буду із Вами, не плачте, рідненькі…
Я – сильний, і рана мене не болить.
За що мене вбили? І що їм зробив я ?
За це мене тільки серце щемить…

Тримайся, мій брате, я серцем з тобою…
Приходь на могилу ,мене пом’яни .
Я так би хотів ще побути із вами,
Та, на жаль, не судилось,не судилось мені…

Прощаюся з вами, і з тобою, Вкраїно,
За тебе боровся – за тебе загинув…
Я любив тебе дуже,ти була моя ненька,
Тож сьогодні прощаюсь з тобою, рідненька…

Прощайте, брати мої й сестри по крові,
Я вас не забуду, не плачте за мною.
Бережіть своє серце, не рвіть свої рани,
Хоч я розумію, що пішов дуже рано …

__________
Ірина Білинець 21.02.2014