А свічка тихо скрапує слізьми

А свічка тихо скрапує слізьми:
Останній постріл… і усе затихло…
І як тебе не захистили ми?
Як не відчули, що крадеться лихо?
Вірменський хлопче, сину дорогий,
Хто відібрав життя твоє? О, Боже!
Сніжок сльозами котиться із вій,
Ридання небо стримати не може.
Як можна в мирний час?.. У мирний час
Холоднокровно кулею у серце?
Чи відвернувся Бог таки від нас?
Не може й Він дивитися на все це.
Для тебе Україна — другий дім,
Ти тут родився, ти гордився нею.
Тепер навічно будеш в домі цім,
Навічно з українською землею…

Леся Любарська.
м. Борщів