Дмухає вітер в скорбну мить

Дмухає вітер в скорбну мить,
Прапор сумно майорить
Небеса хмурі у печалі
Падає дощ – сумної жалі
Краплі води – це наші сльози
Та нещодавно були грози.
Замість краплин летіли – кулі.
А замість блискавок – тіла
Вони пішли – їх вже нема
Зостались лиш тіла холодні
Вони вже ситі, не голодні
Вони вже там, на небесах
Котрі спинили оцей жах
Вони ГЕРОЇ УКРАЇНИ!!!
Котрі розрушили руїни,
Щоб на руїнах збудували,
Отту державу що бажали.
Вони просять сльози тримати
А від іх імені сказати

“Не плачте за нами,
Не тривожте наш прах.
Бо ми уже дома,
А ви, ще в гостях”.

А в гості до Бога
Пішла їх дорога…

Автор: Андрій Ян