Йдуть герої славетного роду


Йдуть герої славетного роду,
В путь останню заради весни –
В їх застигла очах мить свободи,
Небеса вже чекають на них.

Йдуть герої, забувши про рани,
Не жалкують, що витекла кров, –
На бруківку заради свободи
Вони замертво падали б знов.

Їх чекає Святий Володимир,
Їх обіймуть Степан та Роман.
Їх зустрінуть мільйони героїв,
Тих синів, що прийшли на Майдан.

В небеса підіймається сотня,
Йде до гурту, в Святий Легіон.
Скільки богу ще треба героїв,
Щоб послати на землю закон?

***
Він упав горілиць на бруківку
Небо синню застигло в очах.
Ще один, у далеку мандрівку,
До своїх він іде, в небеса.

Л. Линовицький